Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

об изложении

  • 1 бессвязный

    нескладний, беззвязковий, незвязаний. -но - нескладно, не до ладу, без звязку, незвязано.
    * * *
    незв'я́зний; (о речи, изложении) нескла́дний, безла́дний, недола́дний

    Русско-украинский словарь > бессвязный

  • 2 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 3 несвязный

    незв'язаний; нескладний, недоладни[і]й; непоєднаний. -ная речь - нескладна (недоладня) мова.
    * * *
    незв'я́зний; (о речи, изложении) нескла́дний, безла́дний, недола́дний

    Русско-украинский словарь > несвязный

  • 4 нескладный

    1) незграбний, нескладний, (неповоротливый, угловатый) неповоротний, неповороткий, (диал.) клинцюватий, (несоразмерно высокий и худой, диал.) гандраба(с)тий; срв. Неуклюжий. [Важка ґава перелітала двір, махаючи своїми незграбними крилами (Грінч.). (Сонце) незграбні яри проміж скель запинало синястим серпанком (Дніпр. Ч.). Нескладна постать (Звин.). Той чоловік - якийсь клинцюватий, неначе із клинців стулений (Павлогр.). Дочка у його була негарна - гандрабаста якась, довга та худа (Звин.)];
    2) нескладний, недоладни[і]й, незграбний; срв. Несвязный. [Нескладні (незграбні) вірші (Київ). Нескладні звуки собачого розпачу з далеких вулиць (Микит.). Недоладні старі вірші (Куліш). Замість гімну танець недоладний зачув (Самійл.). Недоладня мова (Корол.)].
    * * *
    нескла́дний; ( об изложении) недола́дний; ( неуклюжий) незгра́бний

    Русско-украинский словарь > нескладный

  • 5 пространный

    просторий, обшир(н)ий, (о речи, письме) широкий. [Земля наша простора. Обшир(и)і ліси, степи. У широкій промові народні права боронив (Самійл.)].
    * * *
    1) ( большой) вели́кий; ( обширный) широ́кий; ( просторный) просторий, розло́гий
    2) (об устном или письменном изложении: длинный) [на́дто, зана́дто, ду́же] до́вгий; предо́вгий; довжеле́зний, довже́зний; ( подробный) [на́дто, зана́дто, ду́же] широ́кий, [на́дто, зана́дто, ду́же] докла́дний; ( полный разглагольствования) просторі́куватий

    Русско-украинский словарь > пространный

  • 6 связный

    зв'я́зний; (о речи, изложении) складни́й, (с оттенком "дельный") дола́дний

    Русско-украинский словарь > связный

  • 7 сжатый

    I
    1) прич. сти́снутий, сти́снений; зати́снутий, зати́снений; згні́чений; зці́плений; сту́лений; скла́дений

    \сжатыйые зу́бы — зці́плені зу́би

    \сжатыйый кула́к — сти́снутий (сти́снений, зати́снутий, зати́снений) кула́к

    2) в знач. прил.: уплотнённый, сти́снутий, сти́снений

    \сжатыйый во́здух — сти́снене пові́тря

    3) (в знач. прил.: сжатый об изложении; о сроках) сти́слий

    ые сро́ки — сти́слі стро́ки

    II
    зжа́тий, ви́жатий

    Русско-украинский словарь > сжатый

  • 8 складный

    скла́дний; ( об изложении) дола́дний; ( о внешнем виде) згра́бний; ( хорошего телосложения) стату́рний

    Русско-украинский словарь > складный

  • 9 толковый

    1) ( дельный) тяму́щий, тяму́чий; ( умный) розу́мний
    2) ( об изложении) ясни́й и я́сний, зрозумі́лий, скла́дний; (дельный) дола́дний

    \толковый слова́рь — тлума́чний словни́к

    Русско-украинский словарь > толковый

См. также в других словарях:

  • Благая весть в изложении Иоанна — Папирус Р52, содержащий один из наиболее древних из найденных манускриптов Евангелия от Иоанна, датирован 125 годом. Евангелие от Иоанна (греч. Κατὰ Ἰωάννην, Kata Iōannēn (букв. «от Иоанна»), лат. Evangelium secundum Ioannem) четвёртая книга… …   Википедия

  • Великая пятница — Распятие Христово (фреска Феофана Критянина в Крестоникитском монастыре …   Википедия

  • Хронология войны в Южной Осетии — Основная статья: Война в Южной Осетии (2008) См. также статью: Последствия войны в Южной Осетии (2008) Содержание 1 Основные события в изложении грузинской стороны …   Википедия

  • Хронология вооружённого конфликта в Южной Осетии (2008) — Уничтоженный грузинский Т 72 в Цхинвале Основная статья: Война …   Википедия

  • АПОЛОГЕТИКА — [греч. ἀπολογία защита, оправдание, заступничество; речь, сказанная или написанная в защиту кого либо; ἀπολογέομαι защищаться, оправдываться, приводить, говорить что либо в свою защиту], в общем смысле это любая защита христианства от обвинений и …   Православная энциклопедия

  • Критическая теория — Критическая теория  целый ряд подходов, течений и (теоретических) дискурсов, пристально рассматривающий и критикующий общество и культуру, опираясь на знания из социальных и гуманитарных наук, а также на растущую меж /трансдисциплинарность и …   Википедия

  • ЕВХАРИСТИЯ. ЧАСТЬ II — Е. в православной Церкви II тысячелетия Е. в Византии в XI в. К XI в. визант. богослужение приобрело почти тот вид, какой оно сохраняло в правосл. Церкви все последующее тысячелетие; в его основе лежала древняя к польская традиция, значительно… …   Православная энциклопедия

  • Фуга —         (лат., итал. fuga, букв. бег, бегство, быстрое течение; англ., франц. fugue; нем. Fuge).         1) Форма полифонич. музыки, основанная на имитац. изложении индивидуализированной темы с дальнейшими проведениями (1) в разных голосах с… …   Музыкальная энциклопедия

  • ИОАНН ДАМАСКИН — Прп. Иоанн Дамаскин. Икона. Нач. XIV в. (скит св. Анны на Афоне) Прп. Иоанн Дамаскин. Икона. Нач. XIV в. (скит св. Анны на Афоне) [греч. ᾿Ιωάννης ὁ Δαμασκήνος, ὁ Χρυσορρόας, лат. Ioannes Damascenus] (2 я пол. VII в., Дамаск до 754 г.), прп. (пам …   Православная энциклопедия

  • Гомилетика — учение о христианском церковном проповедничестве. Главный вопрос, которым прежде всего занимается Г., это вопрос о существе, или природе, проповеди. Одно ли и то же по своей природе проповедь церковная и ораторское искусство вообще, составляет ли …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ПРОТИВОРЕЧИЕ — два высказывания, из которых одно является отрицанием другого. Напр.: «Латунь химический элемент» и «Латунь не является химическим элементом», «2 простое число» и «2 не является простым числом». В одном из противоречащих высказываний что то… …   Философская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»